Напередодні 210 літного ювілею народження Тараса Шевченка, здійснився сон нашого Вічного Революціонера, Івана Франка. Каменярі в переддень великих роковин, віддали найбільшу честь Великому Кобзареві. Наповнені ‘духом що тіло рве до бою’ який ‘рве за поступ, щастя й волю’ показали що ‘він живе, він ще не вмер’. ‘Боролися й побороли’! Нагнали ганебного президента розбійника. В десяту річницю згадаймо та поклонім голови перед усіма каменярами Євромайдану!
Як колись, Україна надалі переживає злидні які описував Шевченко в поемі, Розрита Могила, ще 179 років тому. ‘Сплюндрована’ ненька з ‘запроданими степами’, ‘діти на чужині, на чужі роботі’. ‘Перевертні помагають москалеві господарювати, та з матері полатану сорочку знімати’. ‘Недолюдки Матір катують’, а ‘Мати ридає’. На Майдані Незалежності продовжено попередні зусилля дійти до обіцяної землі, та ‘Революція Гідності’ наново пробудила Україну та дала напрям на ‘путь до святої мети’.
Тривалий страшний сон Шевченка, сучасна ‘гранітна скала’, під якою стояли сотки тисячів каменярів ‘яких давив один страшний тягар’. Ніби на Божий наказ ‘лупали скалу’ з вірою що ‘призначено скалу цю розбить, всі як один, підняли вгору руки, І тисяч молотів о камінь загуло’. І ‘зимовий холод їх не спиняв, зносили труд, і спрагу, й голод’. На жаль, також зносили побиття, тортури, пролиття крови й смерть. В десяту річницю поклонім найнижче голови ‘Небесні Сотні’ з вдячністю за посвяту й жертву.
Майданці ‘Каменярами’ стали- ‘рабами волі, на шляху поступу…І всі вірили що своїми руками, розіб’ємо скалу, роздробимо граніт…і за нами.
Др. Ярема ТауридзькийРедактор У.Ц.Р