En Varsovia, el 26 de junio, a la edad de 68 años, falleció Stefan Romaniv, un destacado representante de la diáspora ucraniana, primer vicepresidente del Congreso Mundial de Ucranianos, jefe del Comité de Coordinación Internacional del Holodomor ucraniano y copresidente de la Unión de Organizaciones Ucranianas de Australia.
«Stefan era muy querido, respetado y admirado como miembro de nuestra comunidad. Su enorme influencia, como incansable líder comunitario, patriota, guerrero, mentor y amigo, no tuvo paralelo. Su capacidad de cooperar, de ser mediador y unificador fortaleció enormemente a nuestra comunidad. Sobre sus anchos hombros, nuestra comunidad creció y prosperó, resistiendo muchas tormentas. Para muchos de nosotros era un héroe ucraniano-australiano, una verdadera leyenda», destacó la SUOA.
En nombre de la Representación Central de Ucrania en la Argentina, expresamos nuestro más sentido pésame por el fallecimiento de Stefan Romaniv, pésame que extendemos a sus familiares y seres queridos. Recuerdo eterno para él.
Stefan Romaniv nació el 12 de noviembre de 1955 en Melbourne, Australia. El padre es de Ternopil (llegó a Australia en 1949), la madre es alemana (Stuttgart, Alemania).
Ocupó puestos de liderazgo en las siguientes organizaciones: fue presidente de la Unión de Organizaciones Ucranianas de Australia, la Unión de Jóvenes Ucranianos (SUM) en Melbourne y la Administración Regional de SUM, la Comunidad Ucraniana de Victoria, el Consejo Escolar de Victoria , la Parroquia Catedralicia de St. los apóstoles Pedro y Pablo en Melbourne; Vicepresidente del Consejo Mundial del SUM y fue miembro de la dirección del Comité Asesor Universitario y Asociación de Artes Multiculturales del Estado de Victoria.
Tuvo la educación de maestro y antes de ascender a puestos gubernamentales superiores, trabajó en diversas instituciones escolares. Fue director de la Escuela de la Hermandad Ucraniana en el norte de Melbourne durante 17 años.
Por sus servicios a Ucrania recibió las órdenes y medallas del Presidente de Ucrania de tres niveles y del Ministerio de Asuntos Exteriores por el desarrollo de las relaciones internacionales.
Junto con su esposa Anastasia, Stefan Romanov crió a dos hijos, Peter y Teresa. Tuvo cinco nietos.
___________
У Варшаві 26 червня, у 68-тому році життя, відійшов у вічність видатний представник української діаспори Стефан Романів – перший заступник президента Світового конгресу українців, голова Міжнародного координаційного комітету СКУ в справі Голодомору і співголова Союзу українських організацій Австралії.
«Стефана дуже любили, поважали і захоплювалися ним як членом нашої спільноти. Його величезний вплив – як невтомного лідера громади, патріота, воїна, наставника і друга – не мав собі рівних. Його вміння співпрацювати, бути посередником і об’єднувачем незмірно зміцнили нашу громаду. На його широких плечах наша громада зростала і процвітала, витримала багато штормів. Для багатьох з нас він був українсько-австралійським героєм, справжньою легендою», – наголосили в СУОА.
Від імені Української Центральної Репрезентації в Арґентині складаємо наші співчуття у зв’язку зі смертю Стефана Романіва. Висловлюємо глибоке співчуття родині й близьким. Вічна йому пам’ять».
Стефан Романів народився 12 листопада 1955 року в Мельбурні, Австралія. Батько родом із Тернополя (прибув до Австралії у 1949 році), мати – німкеня (Штуттгарт, Німеччина).
Він займав керівні посади у таких організаціях: був головою Союзу українських організацій Австралії, Cпілки української молоді (СУМ) в Мельбурні та Крайової Управи CУМ, Української громади Вікторії, Шкільної ради Вікторії, Катедральної парафії св. апостолів Петра і Павла в Мельбурні; заступником голови Світової управи CУМ та входив до проводу Університетського консультативного комітету й об’єднання багатокультурного мистецтва штату Вікторія.
Мав освіту викладача і до того, як перейти на вищі державні посади, працював у різних шкільних установах. Був директором Української братської школи в Північному Мельбурні протягом 17 років.
За заслуги перед Україною він був нагороджений орденами та медалями Президента України трьох рівнів та Міністерства закордонних справ за розвиток міжнародних відносин.
Стефан Романів разом з дружиною Анастасією виховав двох дітей Петра і Терезу. Мав п’ятьох онуків.